Казбан Максим Олександрович

Визначення і загальна характеристика

КАЗБА́Н Максим Олександрович (07. 08. 1984, Суми — 22. 07. 2025, м. Кр­аматорськ Донецької обл., похований 24. 07. 2025 на Алеї воїнів на Байковому кладовищі у Києві) — право­охоронець, військовик. Полковник. Герой України (2025, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го (2022) та 2-го ступенів, Медаль «За військову службу Україні». Закінчив Військовий ін­ститут ракетних військ і артилерії Сумського університету (2005). Від­тоді служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних сил України: від 2009 — командир мінометної батареї, згодом — командир роти, за­ступник начальника штабу 1-го баталь­йону. Від 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Стримував ворога уздовж Арабатської стрілки на Херсонщині, воював на Донеч­чині та Луганщині. Від вересня 2015 — у під­роз­ділі Центру спеціальних операцій «Альфа» Служби без­пеки України. Від­тоді продовжував виконувати бо­йові зав­да­н­ня на Донбасі. Після повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) нищив ворога й на інших ділянках фронту, зокрема завдяки йому було зав­дано противнику значних втрат у живій силі, озброєн­ні та техніці по­близу с. Чорнобаївка Херсонського р-ну Херсонської обл. Від липня 2023 обі­ймав посаду першого за­ступника командира бригади. Планував та керував штурмовими, оборон­ними та роз­відувальними діями під­роз­ділів у с. Кліщіївка, с-щах Курдюмівка та Ма­йорськ Бахмутського р-ну Донецької обл. Особисто корегував вогонь артилерії. Від вересня 2024 — командир Обʼ­єд­наної штурмової бригади «Лють» Національної поліції України. Під його керівництвом бригада успішно протистояла ворогу на торецькому напрямку в Бахмутському р-ні. Загинув у ДТП.

А. І. Шушківський

Завантажити статтю