Лисенко Денис Євгенійович

ЛИ́СЕНКО Денис Євгені­йович (1982, с. Іванківці Козятинського, нині Хмільницького р-ну Він­ницької обл.) — військовик. Старший солдат. Герой України (2025). Працював на будівництві, потім — на фермі з вирощува­н­ня печериць у м. Васильків Обухівського р-ну Київської обл. Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) до­єд­нався до територіальної оборони на Козятинщині. Від листопада 2023 — у 17-му окремому мотопіхотному баталь­йоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Сухопутних військ Збройних сил України: старший навідник механізованого від­діле­н­ня мотопіхотного взводу мотопіхотної роти. 1 березня 2024 по­близу с. Синьківка Купʼянського р-ну Харківської обл. першим про­рвався до ворожих укріплень, знищив вогневу точку та забезпечив подальше просува­н­ня штурмової групи, евакуював пораненого по­братима. 2 березня та у червні 2024 мав 2 поране­н­ня, після лікува­н­ня швидко повертався до викона­н­ня бо­йових зав­дань. У жовтні того ж року за­знав третього поране­н­ня, однак разом із по­братимом продовжував утримувати позицію, від­биваючи кулеметним вогнем числен­ні атаки окупантів упродовж 18-ти днів, — до моменту, коли змогли провести евакуацію. Того ж місяця під щільним об­стрілом самотужки виніс із бо­йових позицій до точки евакуації не­притомного по­братима. 8 квітня 2025 на бо­йових позиціях у м. Вовчанськ Харківської обл. разом із по­братимами вступив у стрілецький бій з 6-ма ворожими штурмовиками та власноруч знищив 4-х із них.