Яшунський Євген Борисович
ЯШУ́НСЬКИЙ Євген Борисович (02. 08. 1929, Харків — 18. 01. 2002, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — архітектор. Професор (1993). Член СА СРСР (1956). Член-кореспондент Української академії архітектури (1993). Державна премія СРСР (1983). Закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (1951). Відтоді працював у Щучинському гірничо-металургійному техніхумі (Акмолинська обл., Казахстан); 1952—64 — в інституті «Уралгіпрозолото» (м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ); за сумісництвом — в інституті «Свердловоблпроєкт» та Уральському політехнічному інституті; 1964—68 — у Херсонській філії інституту «Діпромісто»; 1968—90 — в інституті «Дніпроцивілпроєкт»; водночас від 1974 — у Придніпровській академії будівництва та архітектури (Дніпропетровськ): 1990—2002 — професор кафедри архітектурного проєктування цивільних та житлових будинків. Досліджував проблеми методології архітектурної творчості та освіти. Серед реалізованих проєктів у Дніпропетровську — детальне планування центральної частини міста, житлових масивів «Тополь», «Сокіл», «Лівобережний», «Воронцовський», «Фрунзенський» (нині «Ломівський»), житлового району «Петровський» з масивами «Червоний Камінь», «Коммунар» (нині «Покровський») і «Парус» (1968—89), архітектурно-планувальна концепція забудови і розвитку міста (1983—86), планування, забудова, впорядкування житлового району «Перемога» (1968—81), реконструкція міських парків імені Т. Шевченка та Л. Глоби (1972—83), музично-драматичного театру (1979). Брав участь у розробленні проєкту екополіса «Конкордія» (1993).