Ярмолюк Микола Якович

ЯРМОЛЮ́К Микола Якович (01. 05. 1932, с. Пустоха Ружинського р-ну Київської обл., нині Прибережне Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — прозаїк, публіцист. Батько Сергія та Наталі Ярмолюків. Член НСПУ (1976). Премії імені І. Огієнка (2010), імені В. Земляка (2014), обласна імені Лесі Українки (2019), імені В. Юхимовича (2021). Закінчив Житомирський сільськогосподарський ін­ститут (1964), ВПШ ЦК КПУ (Київ, 1968). Працював у ра­йон­них газетах Житомирщини (1958—2003), зокрема редактором радомишльських ра­йон­них газет «Зоря Поліс­ся» (1975—83) та «Радомисль» (1994—2003, засновник). Дебютував 1968 оповіда­н­ням «Сама в хаті» в журналі «Дні­про». Тематика творчості: життя людей українського села, а також української інтелігенції, робота право­охорон­них органів, психологія родин­них та інтимних стосунків. Основне художньо-естетичне спрямува­н­ня — показ краси душі, національних рис, складних доль хліборобів, їх нащадків. Для творчості Я. характерне викори­ста­н­ня живої народної мови, традиційного українського пейзажу, діалектів Поліс­ся. Письмен­ник надає пере­вагу динамічним сюжетам, психологічному аналізові, тяжіє до новелістики навіть у великих художніх полотнах.

Завантажити статтю