Шкіря Василь Васильович
ШКІ́РЯ Василь Васильович (21. 05. 1958, с. Загаття Іршавського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (2002). Премії імені В. Кобилянського (2000), імені Ф. Потушняка (2005, 2018, 2020), імені В. Юхимовича, імені П. Скунця (обидві — 2021), імені Ю. Драгун (2024). Закінчив Львівський університет (1986). Від 1980 — у редакції іршавської районної газети «Нове життя», де пройшов шлях від кореспондента до завідувача відділу радіоінформації та головного редактора (2006—18). Основу творчості складають казки, в яких герої навчають бути сміливими і добрими, долати різні перешкоди. Твори друкували в обласних газетах «Закарпатська правда», «Новини Закарпаття», «Молодь Закарпаття», часописах «Наша дитина», «ХХІ вік», «Народознавство», журналах «Карпатський край», «Веселка» (м. Пряшів, Словаччина), антології «Література для дітей Закарпаття. ХХ століття» (Уж., 2004). Автор книги про життя і творчість С. Жупанина «Стежина» (Уж., 2006). Окремі твори Ш. перекладені словацькою, угорською та російською мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сльози лелеки. 1991; Як Осел вогонь сховав. 1992; 25 казочок для маленьких діточок. 1994; Три бажання. 1996; Візок казок. 1998; Пригоди Білявчика. 2003; Іван сила і брати розбійники. 2005; Михайлик-насміхайлик. 2007; Майстер Нехай: Казки. 2008; Чупакабра: Казки, повісті та роман-фентезі. 2013; Таємниця Смерекового замку: Казки. 2013; Чорна кішка з червоною пов’язкою та порожнім відром: Казки. 2015; Шаркань: Казки, повісті-фентезі. 2017; Бітанга: Повісті. 2020; Пригоди Бджілки-Джавелінки та її друзів. 2023 (усі — Ужгород).