Тичина Ірина Іллівна
ТИЧИ́НА Ірина Іллівна (07. 07. 1928, Київ — 22. 08. 2012, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчила Київський педагогічний інститут (1953), де відтоді працювала (нині Український університет імені М. Драгоманова): 1983—99 — завідувач кафедри експериментальної і теоретичної фізики та астрономії. Від 1999 — на пенсії. Створила наукову школу з фізики складних напівпровідників в Україні. Виконала комплексні дослідження фізичних і фізико-хімічних кристалів А2, В25, А3В5, А2В4С24; розробила і впровадила методи вирощування складних фосфатів, що дозволили одержати як досконалі кристали та структури на їхній основі, так і склоподібні матеріали; виготовила й дослідила ефективні коректори лазерного випромінювання, радіаційно стійкі датчики температури, низку елементів схем в оптоелектроніці та квантовій оптиці.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Оптические колебания в кристаллах // Физика твердого тела. 1975. Т. 17, № 9 (співавт.); Люминесценция кристаллов дифосфида цинка возбужденная электронным пучком // Физика и техника полупроводников. 1978. Т. 12, № 9 (співавт.); Двухквантовая спектроскопия примесных центров в дифосфиде кадмия // Украинский физический журнал. 1980. Т. 25, № 5 (співавт.); Концептуальні основи прогнозування фізичної освіти // Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. ун-ту. Сер. педагогічна: Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болон. процесу. 2005. Вип. 11 (співавт.); Сучасна модульна модель викладання фізики // Наук. зап. Нац. пед. ун-ту. Сер. Фізика і математика у вищій і середній школі. 2006. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
