Нетудихатка Валерій Вікторович

НЕТУДИХА́ТКА Валерій Вікторович (22. 12. 1968, м. Кременчук Полтавської обл. — 04. 10. 2023, по­близу мису Тарханкут, АР Крим, похований 10. 12. 2023 на Лісовому цвинтарі у Києві) — військовик. Сержант. Герой України (2025, посмертно). Закінчив Кременчуцькі СПТУ № 7 (спеціальність «електрозварник») та морську школу ДТСААФ («електромеханік пере­сувних електричних агрегатів»; обидва — 1987), Львівський університет бізнесу та права (2023). Проходив 1987—89 строкову службу у в/ч 41138 (Дні­пропетровськ, нині Дні­про). Був приватним під­приємцем, захоплювався полюва­н­ням і плава­н­ням. У травні 2022 мобілізований до лав Збройних сил України. Служив снайпером у під­роз­ділі спеціального при­значе­н­ня «Артан» Головного управлі­н­ня роз­відки Міністерства оборони України. Ліквідував кілька десятків окупантів. Захищав м. Бахмут Донецької обл., воював на території Запорізької обл., брав участь у рейдах на окупований лівий берег Дні­пра, морських спецопераціях, зокрема повернен­ні під контроль України бурових вишок «Таврида» та «Петро Годованець» у Чорному морі. У жовтні 2023 командував групою штурмовиків на території окупованого Криму. Ціною власного життя врятував по­братимів, прийнявши на себе вогонь противника. У січні 2025 на фасаді Кременчуцького ліцею № 25 «Гуманітарний колегіум», де минули його шкільні роки, встановлено меморіальну дошку.