Цимбалюк Григорій Миколайович

ЦИМБАЛЮ́К Григорій Микола­йович (23. 11. 1957, с. Вірля Баранівського, нині Звягельського р-ну Житомирської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (2005). Премії імені В. Земляка (2012), імені В. Юхимовича (2014), імені І. Огієнка (2015), обласної імені Лесі Українки (2016), імені Ю. Ґудзя (2019). Закінчив Житомирський педагогічний ін­ститут (1989). Від 1996 працює в Житомирському науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації. Писати прозу почав у середині 1990-х рр. Публікував твори, домінантним в яких є психологічний елемент, у різних антологіях, літературних журналах та газетах («Квіти в темній кімнаті», «Вечеря на дванадцять персон», «Курʼєр Кривбасу»). Характерною ознакою його творчості є обсервація людської поведінки в її крайніх проявах. Герої письмен­ника — це люди, які втратили сенс життя (без­притульні, надірвані жи­т­тям, ві­дірвані від своєї батьківщини совки), вони в пошуках віри у своє при­значе­н­ня, яку так і не знаходять. Редактор-упорядник антологій «Житомирський феномен» (2007) та «Житомирський прорив» (2009), книги спогадів про Є. Концевича «Лицар не­скореного духу» (2014; усі — Житомир). Редагує журнал «Світло спілкува­н­ня».