Фесюк Олександр Артемійович
ФЕСЮ́К Олександр Артемійович (справжнє — Хвесюк; 13(26). 10. 1914, Петроград, нині Санкт-Петербург — 19. 07. 2001, м. Мелітополь Запорізької обл.) — поет, живописець. Член НСПУ (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Мелітопольський педагогічний технікум (1936), Одecькe хyдожнє yчилищe (1941). У 1921 родина Ф. переїхала в с. Федорівка (нині Мелітопольського р-ну), 1925 — у Мелітополь. Працював від 1946 художником на станції садівництва (нині Інститут зрошуваного садівництва НААНУ), потім учителем креслення і малювання в школах Мелітополя. Тривалий час керував студією образотворчого мистецтва в міському Палаці культури імені Т. Шевченка, а його власні різножанрові роботи — пейзажі, натюрморти, портрети — експонували на міських, обласних та республіканських виставках. Як поет дебютував 1961 на сторінках мелітопольської газети «Радянський степ». Член (від 1961), голова (1985—91) літературного обʼєднання «Таврія». Поезія Ф. змістовна, наповнена філософськими роздумами, пронизана високими моральними почуттями, вирізняється оригінальністю авторського «Я». В ній звучить особлива мелодійність і гармонія, окремі його вірші поклали на музику мелітопольські композитори.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Перекличка: Стихи. Дн., 1975 (співавт.); Облака: Стихи. З., 1993; Моя Луна: Стихи и поэмы. З., 1994; Горячий цвет: Лирич. поэма. З., 1995; Міра плати: Сатира та гумор, епіграми та казки для дітей. Мелітополь, 1995; Яблоко согласия: Стихи, эпиграммы, пародии. Мелитополь, 1997.