Сироватко Вікторія Євгенівна

СИРО́ВАТКО Вікторія Євгеніївна (30. 05. 1951, Запоріж­жя) — поетеса, пере­кладачка. Членкиня НСПУ (1997). Премія імені М. Нагнибіди (2000). Закінчила Запорізький педагогічний ін­ститут (1978). Працювала вихователем у дитсадку (1978—92), вихователем-куратором у фізико-математичній гімназії № 28 у Запоріж­жі. Дебютувала 1975 добіркою віршів у газеті «Комсомолець Запоріж­жя». Тематика творчості різноманітна — від інтимної до філософської лірики. Поезіям притаман­ні тонкість ліній, пів­тони пере­ходів. Твори публікували у журналах «Дні­про», «Жінка», «Хортиця», «Прапор», газеті «Літературна Україна», колективних збірниках «Провесінь» (1978), «Кроки» (1985; обидва — Дні­пропетровськ), «Вілаг почут­тів» (Уж., 2012), антології «Січовий Парнас» (З., 2000, 2008). Авторка пере­кладів із башкирської («Мелодії Агіделі», 1976), калмицької («Тюльпани з-над Ка­спію», 1977) та російської («Слово землі світанкове», 1986; усі — колективні збірники, Дні­пропетровськ) мов.