Сироватко Вікторія Євгенівна
СИРО́ВАТКО Вікторія Євгеніївна (30. 05. 1951, Запоріжжя) — поетеса, перекладачка. Членкиня НСПУ (1997). Премія імені М. Нагнибіди (2000). Закінчила Запорізький педагогічний інститут (1978). Працювала вихователем у дитсадку (1978—92), вихователем-куратором у фізико-математичній гімназії № 28 у Запоріжжі. Дебютувала 1975 добіркою віршів у газеті «Комсомолець Запоріжжя». Тематика творчості різноманітна — від інтимної до філософської лірики. Поезіям притаманні тонкість ліній, півтони переходів. Твори публікували у журналах «Дніпро», «Жінка», «Хортиця», «Прапор», газеті «Літературна Україна», колективних збірниках «Провесінь» (1978), «Кроки» (1985; обидва — Дніпропетровськ), «Вілаг почуттів» (Уж., 2012), антології «Січовий Парнас» (З., 2000, 2008). Авторка перекладів із башкирської («Мелодії Агіделі», 1976), калмицької («Тюльпани з-над Каспію», 1977) та російської («Слово землі світанкове», 1986; усі — колективні збірники, Дніпропетровськ) мов.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зустріч. Дн., 1988; Острів бажань. З., 1995; По колу слова. З., 2002; Вибране. З., 2005; Віддам в хороші руки. З., 2017.