Сагалов Зиновій Вульфович
САГА́ЛОВ Зиновій Вульфович (19. 09. 1930, Тифліс, нині Тбілісі — 11. 09. 2020, м. Авґсбурґ, Австрія) — драматург, поет, прозаїк. Премія імені М. Островського (1979), 1-а премія Міжнародного фестивалю театрів ляльок у Будапешті (1994). Закінчив Харківський університет (1952). Був відповідальним секретарем районної газети на Сумщині та багатотиражки Харківського велосипедного заводу (1952—56); сценаристом на кіностудії «Мосфільм» (1956); на редакційно-видавничій роботі (1957—64); завідувачем літературної частини Харківського ТЮГу (за сумісництвом, 1966—69); від 1964 — завідувач сектору інформаційно-патентної роботи Українського НДІ вогнетривів (Харків); від 1986 — на творчій роботі. Писав переважно драматичні твори, зокрема документальні та біографічні пʼєси, що друкували в журналах «Театр», «Современная драматургия», збірнику «Райдуга». Повісті С. було опубліковано у харківському часописі «Слобожанщина», поезії — у журналах «Прапор», «Смена», «Нева», «Литературной газете». Кілька пʼєс поставлено у багатьох театрах України, РФ та за кордоном (США, Ізраїль).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Путешествие в страну коллекционеров: Очерки. К., 1989; Прелюдия к Нюрнбергу: Повесть. Х., 1990; Город мыльных пузырей: Стихи. Х., 1997; Первый раз в первый класс: Стихи. Х., 1998; Три жизни Айседоры Дункан: Пьесы. Х., 1998; Однажды: Стихи. Х., 2000; Королевство Тру-ля-ля: Стихи для детей. Х., 2000; Клип, или Забавы мертвецов: Фантасмагории для театра. Х., 2001; Седьмая свеча: Сб. пьес. Х., 2001.