Прокудін Юрій Миколайович

ПРОКУ́ДІН Юрій Микола­йович (15. 02. 1911, Херсон — 12. 09. 1992, Харків) — ботанік, систематик-грамінолог. Чоловік О. Матвієнко. Доктор біо­логічних наук (1952), професор (1952). Закінчив Херсонський ін­ститут соціального вихова­н­ня (1931). Учителював 1931—33 у с. Плетений Ташлик (нині Новоукраїнського р-ну Кірово­градської обл.). Від 1937 працював у Харківському університеті: завідувач кафедр вищих рослин (1946—71) та ботаніки (1971—86). У роки 2-ї світової війни, у звʼязку з евакуацією університету, — доцент кафедри ботаніки обʼ­єд­наного Українського університету в м. Кзил-Орда (Казах­стан). Голова Харківського від­діле­н­ня Українського ботанічного товариства (1956—88). Один із провід­них фахівців у галузі дослідже­н­ня дикорослих злаків України. Описав 19 нових для науки видів із роду злакових. Започаткував в Університеті новий, комплексний напрям ви­вче­н­ня злаків із за­стосува­н­ням, окрім традиційного морфолого-гео­графічного, анатомічного, каріологічного та ант­екологічного методів. Чимало зусиль докладав для виріше­н­ня актуальних питань охорони довкі­л­ля. Організував широкомас­штабні наукові дослідже­н­ня з ви­вче­н­ня флори басейну Сіверського Дінця (за його редакції ви­йшла книга «Сіверсько-Донецький природний комплекс»). Під його керівництвом ботаніки Університету працювали над скла­да­н­ням про­гнозів роз­витку флори та рослин­ності басейну річки під впливом антропоген­них факторів, об­ґрунтували необхідність створе­н­ня в його середній течії Гомольшанського природного парку.