Яворський Володимир Володимирович
ЯВО́РСЬКИЙ Володимир Володимирович (02. 12. 1994, Київ — 30. 05. 2024, м. Часів Яр Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 08. 06. 2025 на Алеї слави Лукʼянівського кладовища у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Закінчив Київський військовий ліцей імені І. Богуна (2012), Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (2018, спеціалізація «компʼютерні системи та мережі»), Національний університет водного господарства та природокористування (2023, «фізична культура і спорт»), Національний університет «Одеська політехніка» (2024, «публічне управління та адміністрування»). Професійно займався регбі, виступав за київський клуб «Антарес» (перший тренер В. Роганов), який двічі ставав чемпіоном Києва з регбі-15, володарем Суперкубка Києва, чемпіоном України з регбі-15 серед команд Вищої ліги (2014, 2016) та бронзовим призером вітчизняної Суперліги (2017). Отримав сертифікат тренера 1-го рівня за програмою Світової федерації регбі. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 25 лютого 2022 долучився до ДФТГ «Щит Василькова», звідти перейшов до підрозділу спеціального призначення «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України, де виконував обовʼязки командира штурмового взводу. Брав участь у боях поблизу міст Бахмут, Купʼянськ (Харківська обл.), рейдах у ворожий тил. Був двічі поранений. Особисто брав у полон ворогів. 2023 поблизу Бахмута врятував із транспортного засобу, що його вразив FPV-дрон, 2-х побратимів, а пізніше забезпечив вихід воїнів із напівоточення. Виявляв ДРГ на Харківщині, допомогав у підготовці та виконанні спецоперації в акваторії Чорного моря. Протягом 2-х діб його група відбила 6 ворожих штурмів у Часовому Яру, знищивши понад 50 піхотинців і 5 одиниць техніки. Під час евакуації захисники потрапили під артобстріл. Володимир Яворський загинув, прикриваючи собою побратима. У квітні 2025 в парку імені М. Зерова в Києві висаджено дерево памʼяті.