Федорців Федь

ФЕДО́РЦІВ Федь (псевдоніми та криптоніми: Степан Білан, М. Галинич, М. Галич, Б. Данчицький, Д. Долинський, Б. Магміт, Олег Оленський, М. Роговик, Б. Д., Бог. Дан та ін.; 01. 12. 1889, с. Долина, нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 05. 03. 1930, Львів) — журналіст, публіцист, громадський діяч. Після закінче­н­ня української гімназії в Коломиї (нині Івано-Франківської обл.) студіював на правничому від­ділі Львівського університету (не закінчив через початок 1-ї світової війни). Одночасно працював урядовцем у Земельному гіпотечному банку; був головним редактором львівського часопису «Шляхи» (1915—18), що пропагував ідеологію стрілецтва, одним з ініціаторів фонду «Учітеся, брати мої» і членом видавничої комісії при товаристві «Просвіта», редагував її календарі. Оскільки під час і після 1-ї світової війни польська влада не до­зволяла від­новлювати газету «Діло», Ф. був одним із тих, що засновували інші щоден­ники формату і змісту цього часопису — «Громадська думка», «Українська думка», «Український вісник» (усі — 1920), «Громадський вісник» (1922—23), «Свобода» (1922), аж поки у вересні 1923 знову не почав виходити щоден­ник «Діло» за редакцією Ф. Будучи амбітним, часто конфліктував із На­глядовою радою та дирекцією видавничої спілки «Діло», подавав у від­ставку, повертався назад. Таким чином, Ф. 1918—27 з пере­рвами був головним редактором «Діла», а від 1928 — членом його редколегії. Видавав і редагував «Новітню бібліотеку» (1912—23), редагував щоден­ник «Нове слово» (1915), був членом управи і редакції видавництва «Ізмарагд» (1923). Разом із М. Струтинським та М. Голубцем видавав і редагував журнал «Життя і мистецтво» (1920). Від 1929 таємно спів­працював із журналом «Нові шляхи». Спів­засновник Української народної трудової партії та її секретар (1923), член УНДО.