Розмір шрифту

A

Татосян Геворг Олександрович

ТАТОСЯ́Н Геворг Олександрович (17. 03. 1922, м. Словʼянськ Ізюмського пов. Харківської губ., нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл. — 06. 08. 2000, Єреван) — україно­знавець, літературний критик, пере­кладач. Член СП СРСР (1966). Заслужений діяч культури України (1997). Літературна премія імені О. Туманяна СП Вірменії (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Єреванський університет (1949). Працював за­ступником від­повід­ального секретаря республіканської газети «Ком­мунист» (Єреван, 1953—57); від 1957 — у Єреванському університеті: перший викладач української мови на філологічному факультеті (1949—50), завідувач (1962—68), доцент (від 1968) кафедри російської мови і літератури під­готовчого факультету для іноземних громадян. Вільно володіючи українською мовою, він глибоко знав українське письменство, стежив за новинками літератури і ви­ступав зі ста­т­тями про її майстрів, пропагував творчість українських класиків. Автор багатьох статей у вірменській газеті «Гракан терт» («Літературна газета»), зокрема «Спів­ець свободи [про Т. Шевченка]» (1961, 10 березня), «Ти — наш [про П. Тичину]» (1966, 21 січня), «Перший класик нової української літератури [про І. Котляревського]» (1969, 5 вересня), «Великий художник і громадянин [про Лесю Українку» (1971, 19 лютого), «Спів­ець народного горя [про В. Стефаника]» (1971, 14 травня), «Микола Бажан» (1974, 18 жовтня), «Мудрий, мужній талант [про Л. Первомайського]» (1978, 9 червня), а також перед­мови «Глашатай правди і свободи» до «Ви­браного» Г. Сковороди вірменською мовою (Єреван, 1972). Т. сприяв випуску антологій вірменської поезії, тематичних збірників в українських і вірменських пере­кладах, редагував книги вірменських україно­знавців, брав участь у під­готовці й проведен­ні декад вірменської літератури в Україні та української літератури у Вірменії. Разом із В. Кочевським упорядкував і прокоментував збірники «Радянська вірменська поезія» (1980), «Вірменська класична поезія» (1988; обидва — Київ). Чимало зусиль доклав вихован­ню молодих пере­кладачів, які при­їжджали до Єревана з Київського університету імені Т. Шевченка ви­вчати вірменську мову.

Додаткові відомості

Основні праці
Великий народный поэт [о Т. Шевченко] // Коммунист. 1954, 9 марта; «З літопису нашої дружби (про вірмено-українські літературні зв’язки) // Літературна Україна. 1973, 9 жовт.; Нова зустріч з Тичиною [про останній російський однотомник П. Тичини] // Там само. 1976, 13 серп.; Яскравий і глибокий слід [про І. Франка] // Єрекоян Єреван [Вечірній Єреван]. 1976, 30 серп.; Близький моєму серцю (І. Драч — перекладач П. Севака) // Лит. газета. 1979, 27 июня.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
жовт. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
українознавець
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
891326
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
1
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Татосян Геворг Олександрович / В. В. Кочевський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-891326.

Tatosian Hevorh Oleksandrovych / V. V. Kochevskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-891326.

Завантажити бібліографічний опис

Козік
Людина  |  Том 13  |  2013
Л. О. Зашкільняк
Окабе
Людина  |  Том 24  |  2022
П. П. Гай-Нижник
Тарнавський
Людина  |  2024
Р. Сенькусь
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору