ТАТОСЯ́Н Геворг Олександрович (17. 03. 1922, м. Словʼянськ Ізюмського пов. Харківської губ., нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл. — 06. 08. 2000, Єреван) — україно­знавець, літературний критик, пере­кладач. Член СП СРСР (1966). Заслужений діяч культури України (1997). Літературна премія імені О. Туманяна СП Вірменії (1989). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Єреванський університет (1949). Працював за­ступником від­повід­ального секретаря республіканської газети «Ком­мунист» (Єреван, 1953–57); від 1957 — у Єреванському університеті: перший викладач української мови на філологічному факультеті (1949–50), завідувач (1962–68), доцент (від 1968) кафедри російської мови і літератури під­готовчого факультету для іноземних громадян. Вільно володіючи українською мовою, він глибоко знав українське письменство, стежив за новинками літератури і ви­ступав зі ста­т­тями про її майстрів, пропагував творчість українських класиків. Автор багатьох статей у вірменській газеті «Гракан терт» («Літературна газета»), зокрема «Спів­ець свободи [про Т. Шевченка]» (1961, 10 березня), «Ти — наш [про П. Тичину]» (1966, 21 січня), «Перший класик нової української літератури [про І. Котляревського]» (1969, 5 вересня), «Великий художник і громадянин [про Лесю Українку» (1971, 19 лютого), «Спів­ець народного горя [про В. Стефаника]» (1971, 14 травня), «Микола Бажан» (1974, 18 жовтня), «Мудрий, мужній талант [про Л. Первомайського]» (1978, 9 червня), а також перед­мови «Глашатай правди і свободи» до «Ви­браного» Г. Сковороди вірменською мовою (Єреван, 1972). Т. сприяв випуску антологій вірменської поезії, тематичних збірників в українських і вірменських пере­кладах, редагував книги вірменських україно­знавців, брав участь у під­готовці й проведен­ні декад вірменської літератури в Україні та української літератури у Вірменії. Разом із В. Кочевським упорядкував і прокоментував збірники «Радянська вірменська поезія» (1980), «Вірменська класична поезія» (1988; обидва — Київ). Чимало зусиль доклав вихован­ню молодих пере­кладачів, які при­їжджали до Єревана з Київського університету імені Т. Шевченка ви­вчати вірменську мову.