Глухий Сергій Олександрович

ГЛУХИ́Й Сергій Олександрович (17. 10. 1993, м. Тернівка, нині Павло­градського р-ну Дні­пропетровської обл. — 30. 07. 2025, по­близу м. Кр­аматорськ Донецької обл., похований 05. 08. 2025 у с. Бог­данівка Павло­градського р-ну) — військовик. Старший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го та 2-го ступенів (обидва — 2023). На­вчався у Першотравенському гірничому ліцеї (нині м. Шахтарське Синельниківського р-ну Дні­пропетровської обл.). Працював під­земним електрослюсарем на дільниці з видобутку вугі­л­ля № 6 ша­хто­управлі­н­ня «Дні­провське» (Тернівка) компанії «Павло­градвугі­л­ля». Від 2019 служив за контрактом у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь в операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) воював на території Охтирського р-ну Сумської обл., зокрема й по­близу м. Тростянець, де евакуював з оточе­н­ня 3-х поранених воїнів. Потім виконував бо­йові зав­да­н­ня по­близу міст Ізюм Харківської обл., Бахмут, Соледар і Часів Яр Бахмутського р-ну, Костянтинівка Кр­аматорського р-ну Донецької обл., с. Кліщіївка Бахмутського р-ну. Восени 2022 на Донеч­чині у ближньому бою знищив 4-х окупантів, 2023 по­близу Бахмута ліквідував ще понад 20 ворогів. Загинув унаслідок вибуху російського баражуючого боє­припаса «Ланцет». Завдяки його мужності та професіоналізму затримано вороже просува­н­ня на Донеч­чині.