Швіттау Георгій Георгійович

ШВІТ­ТА́У Георгій Георгі­йович (24. 04. 1875, Санкт-Петербург — 01. 11. 1950, м. Ярославль, РФ) — економгео­граф. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1902), де 1908—16 й працював. 1905—07 по­глиблював зна­н­ня за кордоном, зокрема в Берліні та Лондоні. Як докторську дисертацію захистив 1-й том своєї праці «Квалифицирован­ный труд» (Петро­град, 1915), у якій дослідив законодавство щодо дитячої фабричної праці. Під­готував про­граму 2-го Всеросійського пере­пису населе­н­ня (не від­бувся в звʼязку з початком 1-ї cвітової війни). 1916—19 — професор Новоросійського університету в Одесі. Від 1921 — у радянських торг­пред­ставництвах за кордоном. 1929—33 — у Всесоюзній академії сільськогосподарських наук (Москва); 1934—37 — в Іркутському ін­ституті радянської торгівлі (РФ); від 1937 — професор кафедри економічної гео­графії Воронезького університету (РФ) та завідувач кафедри економічної гео­графії Воронезького педагогічного ін­ституту. 1942 вивезений німецькою владою на примусові роботи, жив у По­знані (Польща), потім у Празі. Від 1945 — завідувач кафедри економічної гео­графії Ярославського педагогічного ін­ституту. Наукові інтереси присвячені про­блемам економічної статистики та історії трудових від­носин. Один із засновників економічної гео­графії.