Чуманов Сергій Мартинович

ЧУМА́НОВ Сергій Мартинович (24. 09. 1877, м. Казань, нині Татар­стан, РФ — 26. 03. 1956) — хімік-неорганік. Закінчив Казанський університет (1900). Від­тоді працював викладачем хімії у Казанському рільничому училищі; від 1901 — асистент кафедри загальної хімії Вищого гірничого училища у Катеринославі (нині Дні­про); 1916—25 — на Катеринославських вищих жіночих курсах (згодом медичний ін­ститут): доцент, завідувач кафедри загальної та органічної хімії. Впродовж кількох років був доцентом гірничого від­ділу Гірничого ін­ституту та завідував хімічним від­ділом Дні­пропетровського НДІ гігієни праці та професійних захворювань (нині Дні­про). Від 1932 — у Києві: завідував хімічним від­ділом НДІ гігієни праці та професійних захворювань, за сумісництвом працював у Гірничому ін­ституті, де завідував кафедрою загальної хімії. Під час 2-ї світової війни працював у 1-му Київському медичному ін­ституті (професор) та фельдшерсько-акушерській школі (викладач), Житомирському агрономічному ін­ституті (завідувач кафедри хімії), Він­ницькому медичному ін­ституті (професор кафедри хімії). Від 1945 — у Одеському сільськогосподарському ін­ституті: завідувач кафедри неорганічної хімії. Роз­робляв методи одержа­н­ня гідроксидів металів із основних солей. Довів, що із різноманітних основних солей одного й того ж металу утворюються гідрати окису цього металу з різноманітною будовою молекули. Досліджував дію різної кількості їдкого калію на роз­чин сульфату цинку.