Хотинський Євген Семенович

ХОТИ́НСЬКИЙ Євген Семенович (13(25). 12. 1877, Санкт-Петербург — 30. 06. 1959, Харків) — хімік. Доктор хімічних наук (1936), професор (1934). Заслужений діяч науки УРСР (1949). Державні нагороди СРСР. Закінчив Женевський університет (1904), де 1906—09 був асистентом, читав курс з органічної хімії. Працював хіміком на содовому (м. Словʼянськ, нині Донецької обл., 1904—05) та цукровому (с. Головчино, нині Курської обл., РФ, 1905—06) заводах; від 1909 — у Харківському університеті: приват-доцент (від 1911), завідувач кафедр технічної хімії (1920—29), органічної хімії (1929—41, 1944—59), водночас очолював одно­ймен­ний від­діл НДІ хімії (1944—50). За сумісництвом — завідувач кафедри неорганічної хімії та лабораторії якісного аналізу Вищих жіночих курсів (1911—20); завідувач кафедр хімії Комуністичного університету (1922—32) та органічної хімії Харківського фармацевтичного ін­ституту (1925—41). Під час 2-ї світової війни — професор Ін­ституту рибної промисловості в Астрахані (РФ, 1942), завідувач кафедри органічної хімії Обʼ­єд­наного українського університету в Кзил-Орді (Казах­стан, 1942—44). Досліджував сполуки з камʼяновугільної смоли, роз­робляв методи аналізу органічних сполук, бромува­н­ня і від­новле­н­ня піролу та його похідних тощо. На замовле­н­ня Наркомосу УСРР під­готував кілька під­ручників для старших класів школи, зокрема «Хімія для труд­школи» (1930), «Хімія [для 7-річної політехнічної школи]» (1932), «Неорганічна хімія», «Органічна хімія» (обидва — 1934; усі — Харків). Автор низки науково-популярних брошур і статей. Здійснив 4 пере­клади фундаментальних наукових праць: «Современ­ное со­стояние изотопных элементов» М. де Брольї, «Теория Бора. Строение атома и периодическая система элементов» Е. Бауера (обидві — Одеса, 1923), «Новейшие успехи в изучении витаминов» П. Кар­рера («Успехи химии», 1936, т. 5), «Спектры Рамана и строение бензола» Дюпона і Дюлу (там само, 1937, т. 6).