Соловей Леонід Антонович
СОЛОВЕ́Й Леонід Антонович (02. 01. 1947, м. Душеті, Грузія) — філософ. Доктор філософських наук (1989), професор (1991). Закінчив Ворошиловградський педагогічний інститут (нині Луганськ, 1969), де 1969—74 й працював; 1977—83 — інспектор з науки Управління викладання суспільних наук Мінвузу УРСР (Київ); 1985—2001 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: від 1990 — професор кафедри філософії та методології науки; 2001—05 — професор кафедри філософії Київського університету будівництва і архітектури. Наукові дослідження: філософія розвитку математичних наук; аналіз еволюції алгоритмічного методу; пошуки та встановлення інваріантних концептуальних схем алгоритмічної діяльності людини; порівняльний аналіз ідеалів; розроблення інваріантів та системної методології сучасної філософії науки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Алгоритмичность практики, мышления, творчества. 1980 (співавт.); Практическая природа идеалов познавательной деятельности. 1986; Імперативи людяності. 1991 (співавт.); Класична філософія науки: Підруч. 1995 (співавт.); усі — Київ.