Снєгірьов Олександр Михайлович
СНЄГІРЬО́В Олександр Михайлович (30. 04. 1930, Харків — 28. 06. 2003, м. Українка Обухівського р-ну Київської обл.) — піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1973). Лауреат Всеукраїнського (Київ) та Всесоюзного (Москва; обидва — 1957) конкурсів піаністів. Засновник Української асоціації піаністів (1993; від 1994 — її президент). Закінчив Харківську консерваторію (1953; кл. фортепіано А. Лунца, камерного ансамблю — Р. Горовиць), аспірантуру (1958; керівники В. Нечаєв, А. Шацкес) та факультет підвищення кваліфікації (1975; керівник Т. Ніколаєва) Московської консерваторії. Від 1953 — викладач Харківської консерваторії; від 1961 — доцент, від 1966 — декан фортепіанного факультету, від 1973 — професор, від 1983 — завідувач кафедри спеціального фортепіано (до 1996) Національної музичної академії України (Київ; на його честь встановлено меморіальну дошку), за сумісництвом 1961—65 — завідувач фортепіанного відділу Київської середньої спеціалізованої школи імені М. Лисенка. У репертуарі — твори різних стилів, жанрів та епох. Популяризував українську музику, зокрема твори Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, В. Барвінського, Ф. Богданова, М. Скорика, В. Сильвестрова. Його творчій манері були притаманні глибока проникливість, поетичність, водночас скромність та простота. Серед учнів — Є. Басалаєва, Г. Брилинська-Блажкевич, Н. Висіч, А. Марко (Канада), С. Бакіс (США), В. Шмаусова (Чехія), О. Здоренко-Ланді (Італія), О. Молчанов (Сербія), Г. Добрушкін (Мексика). Виступав з концертними програмами в Україні, Казахстані, РФ, Фінляндії. Засновник Київського благодійного фестивалю «Регіна — Володимир Горовиць» (Київ, 1994—98). Автор книги «Піаністи України» (К., 1997—2001, вип. 1—4). Мав фондові записи на радіо та телебаченні.