Русанов Андрій Вікторович

РУСА́НОВ Андрій Вікторович (03. 11. 1967, с. Олександрівка Золочівського, нині Богодухівського р-ну Харківської обл.) — фахівець у галузі газо­гідродинаміки та створе­н­ня високоефективного турбо­енергетичного обладна­н­ня. Доктор технічних наук (2005), професор (2014), академік НАНУ (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), премія імені Г. Проскури НАНУ (2019). Закінчив Харківське вище військове авіаційне інженерне училище (1989). Від 1990 працює в Ін­ституті про­блем машинобудува­н­ня НАНУ (Харків; від 2024 — Ін­ститут енергетичних машин і систем): 2007—09 — завідувач від­ділу гідроаеромеханіки енергетичних машин, від 2009 — головний науковий спів­робітник від­ділу термогазодинаміки енергетичних машин, 2009—16 — за­ступник директора, від 2016 — директор. Академік-секретар Від­діле­н­ня енергетики та енергетичних технологій НАНУ (від 2025). Наукові дослідже­н­ня: термогазодинамічні аспекти створе­н­ня високоефективного енергетичного обладна­н­ня з просторовим профілюва­н­ням лопаткових систем, що проєктуються за допомогою сучасних методів роз­рахунку тривимірних турбулентних течій тепло­провід­ного стисливого робочого тіла. Вагомим здобутком Р. в галузі газо­гідродинаміки енерго­установок є результати фундаментальних досліджень нестаціонарних процесів, що від­буваються в просторовому потоці робочого тіла, та ви­значе­н­ня способів керува­н­ня цими процесами з метою створе­н­ня проточних частин нового поколі­н­ня з під­вищеним рівнем внутрішнього ККД. Один з авторів першого в Україні про­грамного комплексу, при­значеного для роз­рахунків тривимірних турбулентних течій у проточних частинах турбомашин, що зна­йшов широке за­стосува­н­ня у провід­них КБ під­приємств з виробництва енерго­установок. З його допомогою спроєктовано та модернізовано понад 100 турбо­установок (авіаційні двигуни, парові та газові турбіни, газоперекачувальні ком­пресори, турбодетандери тощо). Сут­тєвим науковим внеском Р. є створе­н­ня універсальної моделі для чисельного роз­вʼяза­н­ня довільних газотермодинамічних рівнянь у частин­них похідних. Модель має обʼєктно-орієнтовану структуру, що до­зволяє використовувати довільні різницеві схеми і рівня­н­ня газотермодинаміки. Для ефективного чисельного інте­грува­н­ня рівнянь у не­структурованих роз­рахункових областях Р. створив метод локальної структуризації не­структурованих сіток. Ці роз­робки від­крили принципово нові можливості для чисельного дослідже­н­ня течій у проточних частинах енергетичних машин.