Романчук Павло Родіонович

РОМАНЧУ́К Павло Родіонович (11. 03. 1921, с. Засу­л­ля, нині у межах м. Ромни Сумської обл. — 22. 06. 2008, Київ) — астроном, військовик. Кандидат фізико-математичних наук (1966). Герой Радянського Союзу (1944). Державні та бо­йові нагороди СРСР. 1939 вступив у Херсонський педагогічний ін­ститут, однак восени того ж року при­званий до лав ЗС СРСР. Брав участь у 2-й світовій війні. 1942 отримав офіцерське зва­н­ня у Київському артилерійському училищі. Від­значився під час форсува­н­ня Дні­пра. 1944 демобілізований. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1950). Від­тоді працював у Золотоніському педагогічному училищі (нині Черкаська обл.), Кременецькому (Тернопільська обл.) та Чернігівському педагогічних ін­ститутах: від 1960 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: від 1967 — доцент кафедри екс­периментальної фізики, від 1972 — доцент кафедри астрономії, водночас 1972—87 — директор Астрономічної обсерваторії. Досліджував активність Сонця, роз­робив метод про­гнозува­н­ня основних характеристик сонячної активності з різною завбачливістю: параметрів 11-річних циклів, від­носних чисел сонячних плям, спалахової активності та ін.