Шайн Григорій Абрамович

ШАЙН Григорій Абрамович (07(19). 04. 1892, Одеса — 04. 08. 1956, с. Абрамцево Московської обл., похований у с-щі Голуба Затока, нині Ялтинського р-ну АР Крим) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1934), академік АН СРСР (1939). Сталінська премія (1950). Державні нагороди СРСР. На­вчався у Юрʼєвському університеті (нині м. Тарту, Естонія), закінчив Пермський університет (РФ, 1919). Працював 1919—20 у Томському університеті (РФ); 1921—25 — у Пулковській обсерваторії у Ленін­граді (нині Санкт-Петербург), 1925—45 — у її Симеїзькому від­ділен­ні (нині Ялтинський р-н). 1944 керував створе­н­ням Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР (с-ще На­учний Бахчисарайського р-ну), був 1945—52 її директором, від 1952 — завідувачем від­ділу фізики зірок і туман­ностей. Наукові інтереси присвячені зоряній спектро­скопії та фізиці газових туман­ностей. Разом із В. Альбицьким ви­значив променеві швидкості близько 800 зірок і склав каталог, який є одним із найкращих; разом з О. Струве за­пропонував метод ви­значе­н­ня швидкостей осьового оберта­н­ня зірок, довів, що зірки ран­ніх спектральних класів обертаються в десятки разів швидше, ніж Сонце, вказав на значе­н­ня цього факту для теорії зоряної еволюції. Досліджував вміст ізотопів вуглецю в зірках спектральних класів N і R і виявив, що вміст ¹³С у ви­вчених ним зірках різний і лише в 2—3 рази нижчий, ніж вміст ¹²С, тоді як на Землі воно при­близно в 100 разів нижче. Від­крив понад 150 нових туман­ностей, зокрема особливий клас туман­ностей, у яких значна частина матерії зосереджена на периферії, і клас дуже витягнутих туман­ностей волокнистої структури, що були інтер­претовані як результат роз­шире­н­ня магнітного поля Галактики. Довів, що зірки та туман­ності утворюються в єдиному процесі, причому існують системи туман­ностей, що мають роз­падатися за астрономічно короткий час. Досліджував по­двійні зірки, малі планети, сонячну корону та інші обʼєкти. Від­крив нову довгоперіодичну комету C/1925 F1 (Шайна—Комаса Сола) та кілька десятків спектрально-по­двійних зірок, пере­відкрив комету 16P/Брукса 2. Його імʼям на­звано 2,6-метровий теле­скоп у Кримській астрофізичній обсерваторії та астероїд 1648.