Чурюмов Клим Іванович

ЧУРЮ́МОВ Клим Іванович (19. 02. 1937, Миколаїв — 15. 10. 2016, Харків, похований у Києві) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1998), член-кореспондент НАНУ (2006). Премія імені М. Барабашова НАНУ (2005). Орден «За заслуги» 3-го (2003) і 2-го (2009) ступенів. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1960). Від­тоді досліджував полярні сяйва, земні струми та іоно­сферу на полярній геофізичній станції в бухті Тіксі (Якутія, РФ); від 1962 брав участь у роз­роблен­ні на заводі «Арсенал» (Київ) астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її ви­пробовуван­ні на космо­дромах Байконур (Казах­стан) і Плесецьк (РФ); від 1968 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: завідувач від­ділу астрометрії та малих тіл Сонячної системи, провід­ний, головний науковий спів­робітник Астрономічної обсерваторії, водночас від 1998 — професор кафедри астрономії; за сумісництвом від 2004 — директор науково-просвітницького центру «Київський планетарій». Член Між­народного (1979) і Європейського (1992) астрономічних союзів, Української астрономічної асоціації (1992). Головний редактор астрономічного науково-популярного часопису «Наше небо» (2006—09). Спо­стерігав за кометами на заміській станції Київського університету імені Т. Шевченка в с. Лісники (нині Обухівського р-ну Київської обл.) і під час астрономічних екс­педицій у високогірні ра­йони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, Приморського краю, Чукотки й Камчатки. У від­ряджен­ні в Астрофізичному ін­ституті АН Казахської РСР (Алма-Ата, нині Алмати) 1969 разом із С. Герасименко від­крив короткоперіодичну комету, що ді­стала назву Чурюмова—Герасименко (67P/Churyumov—Gerasimenko), 1986 разом із В. Солодовниковим — довгоперіодичну комету Чурюмова—Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov—Solodovnikov). Брав активну участь у між­народних наукових про­грамах спо­стереже­н­ня комети Гал­лея (1983—87), супутників Марса — Фобоса і Деймоса («Фобос», 1988), астероїдів, що на­ближаються до Землі («Тоутатіс», 1992), Марса (1992, 1994), комет Гейла—Боп­па (1997), Лінеар (2000), комет — головних цілей космічних місій Бор­релі (2001), Вільда (2004), Темпеля (2005) та ін. 2004 з космо­дрому Куру у Французькій Ґвіані виведено в Космос європейський між­планетний зонд «Ро­зет­та», що дослідив комету Чурюмова—Герасименко, зокрема здійснив посадки капсули на її поверх­ню (завершив місію 2016). З його ініціативи Між­народний астрономічний союз на­звав малі планети «Кобзар» (№ 2427), «Каменяр» (№ 2428), «Сковорода» (№ 2431), «Боголюбов» (№ 22 616), «Кнушевія» (№ 4868) — на честь Київського університету імені Т. Шевченка. Як голова наукових організаційних комітетів провів між­народні астрономічні конференції: Всехсвятські чита­н­ня (1985, 1990, 1995, 2000, 2005, 2010), Між­народний семінар памʼяті професорів О. Богородського і С. Всехсвятського (1994), Між­народні конференції памʼяті І. Астаповича «АІСТ» (1998, 2003, 2008) та ін. Автор збірок поезій для дітей «Малятам про фахи», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Математика для малят» (у спів­авторстві), «Пригоди динозаврика Дино», що неодноразово були пере­ви­дані. Його імʼям на­звано малу планету № 2627. Від­крив астероїд № 3942 і на­звав «Чуріван­нія» (на честь батька і брата); американська дослідниця комет і астероїдів Е. Гелін на честь його матері на­звала малу планету № 6646 — «Чуранта».