Ярославна (підприємство)

«ЯРОСЛА́ВНА»

Виробничо-торговельне під­приємство художніх виробів

Засноване 1930 в Чернігові як художньо-вишивальна артіль імені 8 Березня; від 1960 — Чернігівська фабрика художніх виробів імені 8 Березня; від 1989 — фабрика «Я.», що входила до складу Виробничо-торговельного обʼ­єд­на­н­ня «Українські промисли» Міністерства місцевої промисловості УРСР, а від 1991 — до Українського концерну художніх промислів «Укрхудож­пром»; від 1994 — ЗАТ, від 2011 — ПрАТ із сучасною назва. На час створе­н­ня в артілі працювали кілька десятків людей з Чернігова та навколишніх сіл (Кархівка, Ковчин, Виблі, Горбове, Петрушин, Козел). У 3-х орендованих кімнатах будинку № 8 на вул. Геть­мана Полуботка (сучасна назва) при­ймали замовле­н­ня, роз­робляли нові орнаменти; роз­містили маленьку пральню та гладильню, сюди ж привозили готові вироби вишивальниці-надомниці. В артілі виготовляли чоловічі сорочки, блузи, скатертини, під­ковдри, наволочки. Вироби оздоблювали білою, червоно-чорною та багатоколірною вишивкою традиційними чернігівськими швами, зокрема хрестик, вирізува­н­ня, мережка, лиштва, рахункова гладь. По­стільну білизну прикрашали машин­ною вишивкою. 1936 під­приємство мало 5 машин для поши­т­тя виробів та близько 10-ти для вишива­н­ня. Продукцію реалізовували в торговельних мережах Чернігова, Києва та інших міст України та СРСР, екс­портували до Великої Британії. Влітку 1944 почали від­новлювати роботу після німецької окупації. У грудні того ж року виготовлено 15 чоловічих сорочок та здійснено 100 шт. роз­крою. Члени артілі працювали у власних та орендованих приватних квартирах. 1951 збудовано двоповерхове приміще­н­ня на вул. Княжа, № 25 (сучасна назва) із цехами ручної та машин­ної вишивки, а також роз­крійним, пошивним, прасувальним. У 1970-х рр. до цього будинку прибудували новий виробничий корпус. На­прикінці 1950-х рр. на 10-ти машинах встановлено електромотори. Від 1950-х до поч. 2000-х рр. фабрика мала філії та виробничі ділянки в Щорсі (нині Сновськ), Любечі, Козельці, Острі, Десні, Горбові, Виблях, Крехаєві, Добрянці (усі — Чернігівська обл.); загальна кількість робітників — майже 500 осіб. У 1960-х рр. за­проваджено посаду головного художника; першою її посіла В. Сорока; у 1967–73 — Г. Григоренко, згодом Г. Клопотун, О. Чиж, О. Степанова. 19 виробів під­приємства випускали з Державним знаком якості СРСР. 1994 фабрика припинила роботу через викраде­н­ня контейнера з великою партією по­стільної білизни. На початку 2000-х рр., коли директором працювала В. Мʼясникова, виробництво від­новили, хоча протягом 20-ти років під­приємство мало фінансові про­блеми. 2001 від­крито фірмовий магазин (у приміщен­ні «Я.»), 2012 — кіоск на території Центрального парку культури та від­починку імені М. Коцюбинського на Валу (від лютого 2022 не працює). Упродовж своєї діяльності під­приємство виготовляє оздоблені вишивкою вироби — по­стільну та столову білизну, обрядові рушники, український національний одяг, державні прапори, вимпели, костюми для професійних та аматорських художніх колективів, спец­одяг для медичних, торгових та ін. закладів, одяг за індивідуальними замовле­н­нями. У 1930-х рр. пере­важала ручна вишивка, згодом по­ступово зро­стала частка продукції з машин­ною вишивкою; 2011 за­проваджено компʼютерну вишивку. У 2020, з виходом на пенсію остан­ньої майстрині ручної вишивки Л. Акуленко, виготовле­н­ня таких виробів припинилося. Станом на 2025 на під­приємстві працювали 11 осіб, його очолював С. Вальков.