Янко Дмитро Григорович

ЯНКО́ Дмитро Григорович (19. 10. 1930, с. Зачепилівка Новосанжарського, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 11. 12. 2015, Київ) — мистецтво­знавець. Член НСХУ (1968). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1974). Член-кореспондент Академії архітектури України (2000). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2009) ступенів. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1959). Працював у Державному музеї українського образотворчого мистецтва УРСР (1958–60); Міністерстві культури УРСР (1960–61); Академії будівництва і архітектури УРСР (1961–63); завідувачем редакції, головним художником видавництва «Мистецтво» (1963–66); завідувачем сектору образотворчого мистецтва від­ділу культури ЦК КПУ (1969–87); від 1987 — 1-й за­ступник голови Українського фонду культури. Автор моно­графій про творчість скульпторів О. Ковальова (1964; 1977), О. Скобликова (1979); альбомів «Памʼятники Києва» (1974), «Памʼятники і монументи України» (1982); брав участь у написан­ні «Історії українського мистецтва» у 6-ти т. (роз­діл «Скульптура», т. 4), ви­да­н­ня «Памʼятники містобудівництва та архітектури Української РСР» у 4-х т., «Зводу памʼяток історії та культури» (том «Київ», 1982), книги «Десять літ подвижництва» (1997; усі — Київ). Автор публікацій у періодиці, рецензій, оглядів, укладач буклетів і каталогів.