Троїцький Микола Олександрович
ТРО́ЇЦЬКИЙ Микола Олександрович (18. 12. 1887, м. Кельце, нині Свентокшиського воєводства, Польща — 18. 08. 1957, м. Новосибірськ, РФ) — геоботанік, еколог. Доктор біологічних наук (1936), професор (1923). Державні нагороди СРСР. Закінчив Університет св. Володимира в Києві (1912), де й викладав на кафедрі морфології та систематики рослин до 1918. У 1918–44 був завідувачем кабінету луківництва Тифліського ботанічного саду (нині Тбілісі) та водночас викладав ботаніку в Тифліському політехнічному інституті, очолював кафедру ботаніки Вірменського педагогічного інституту (Єреван), кафедру кормовиробництва Єреванського ветеринарно-зоотехнічного інституту, сектор ботаніки Вірменської філії АН СРСР, кафедру ботаніки Орловського педагогічного інституту (РФ). 1944–55 — завідувач кафедри ботаніки Кримського педагогічного інституту (Сімферополь), водночас 1948–50 — у Кримській філії АН СРСР. 1955 переїхав до Новосибірська. Вивчав рослинні ресурси Криму та Кавказу. Організував низку геоботанічних експедицій з метою дослідження Степового Криму та Півдня України. Іменем Т. названо карстову печеру у масиві Ай-Петринська яйла.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Караязские орошаемые сенокосы // Зап. научно-приклад. отдел. Тифлис. ботан. сада. Тифлис, 1925. Вып. 4; Дикорастущие кормовые растения Закавказья. Москва, 1934; Ботаническая и производственная характеристика пастбищ каракулеводческих совхозов Крыма // Изв. Крым. отдела Геогр. об-ва СССР. Сф., 1951. Вып. 1; Житняк в Крыму // Тр. Крым. филиала АН СССР. Сф., 1951. Т. 1; К биологии цветения некоторых растений флоры Крыма // Изв. Крым. пед. ин-та. 1951. Т. 17.