Ромоданов Андрій Петрович

РОМОДА́НОВ Андрій Петрович (11. 11. 1920, м. Лубни, нині Полтавської обл. — 05. 08. 1993, Київ) — лікар-нейрохірург. Батько С. Ромо­данова. Доктор медичних наук (1963), професор (1964), академік АМН СРСР (1974), АНУ (1992) та АМНУ (1993). Заслужений діяч науки УРСР (1964). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Премія імені М. Бурденка (1982). Герой Соціалістичної Праці (1980). Депутат ВР СРСР 10–11-го скликань. Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Київський медичний ін­ститут (1942). Від 1946 працював в Українському НДІ нейрохірургії: 1950–51 — завідувач організаційно-методичного від­ділу та від­ділу дитячої нейрохірургії, 1951–64 — за­ступник директора з наукової роботи, від 1964 — директор; водночас 1986–93 — завідувач кафедри нейрохірургії Українського медичного університету (обидва — Київ). Голова Українського товариства нейрохірургів. Головний нейрохірург МОЗ УРСР (1964). У 1993 Ін­ституту нейрохірургії АМНУ присвоєно імʼя Р., 2018 іменем вченого на­звано вулицю в Києві, Президією НАМНУ засновано премію його імені. 2020 Національний банк України ввів в обіг монету «Андрій Ромо­данов». На будинку, де мешкав учений, встановлено меморіальну дошку. Наукові дослідже­н­ня присвячені про­блемам нейроонкології, судин­ної патології головного мозку, нейрохірургії дитячого віку, нейротравматології, функціональної та від­новної нейрохірургії, вдосконале­н­ня нейрохірургічної служби в Україні. Роз­робив принципи на­да­н­ня спеціалізованої нейрохірургічної допомоги, створив перші в Україні спеціалізовані установи для комплексного лікува­н­ня хворих на епілепсію. Впровадив у практику методику ангіо­графії для діагностики пухлин та судин­ної патології мозку; роз­робив нові під­ходи до хірургічного лікува­н­ня пухлин основи черепа і глибоких структур мозку. Автор праць з питань діагностики та лікува­н­ня наслідків і ускладнень вогнепальних черепно-мозкових поранень, внутрішньочерепних крововиливів. За участі Р. роз­роблено методику від­новного лікува­н­ня порушень рухових функцій після травм, судин­них захворювань і видале­н­ня пухлин головного мозку. Засновник наукової школи нейрохірургів, що значно вплинула на роз­виток галузі.