Ловягін Арсентій Васильович

ЛОВЯ́ГІН Арсеній Васильович (21. 02. 1908, с. Володіно, нині Тверської обл., РФ — 1990) — математик. Кандидат фізико-математичних наук (1950). Державні нагороди СРСР. Закінчив Калінінський педагогічний ін­ститут (нині м. Твер, 1930). Працював 1930–31 у Коломенському педагогічному технікумі (Московська обл.); 1931–39 — викладач школи фабрично-заводського учнівства Калінінського вагонобудівного заводу, директор школи середньої освіти та курсів майстрів соцпраці того ж заводу, директор Калінінського машинобудівного технікуму; 1939–45 — директор Сталін­градського механічного ін­ституту (нині м. Волго­град, РФ); 1945–52 — старший викладач, доцент кафедри вищої математики, водночас начальник на­вчальної частини, 1952–55, 1956–60 — завідувач кафедри вищої математики, 1955–56 — за­ступник директора з на­вчально-наукової роботи Одеського політехнічного ін­ституту; 1960–63 — завідувач кафедри вищої математики, директор Севастопольської філії Одеського політехнічного ін­ституту; 1964–69 — перший ректор, водночас від 1964 — завідувач кафедри вищої математики Севастопольського приладобудівного ін­ституту. Досліджував не­сферичні поверх­ні, що дають стигматичне зображе­н­ня точок на осі симетрії. Автор низки праць, зокрема й «Математические машины и про­грам­мирование: краткое пособие для студентов втузов» (1966) та «Элементы теории рядов Фурье в про­грам­мирован­ном изложении» (1969; обидві — Севастополь).