Лавриненко Михайло Захарович

ЛАВРИНЕ́НКО Михайло Захарович (02. 10. 1927, с. Цибульове Єлисавет­градківського р-ну Зіновʼєвської округи, нині Цибулеве Кропивницького р-ну Кірово­градської обл. — 1999, Севастополь) — фахівець у галузі машинобудува­н­ня. Кандидат технічних наук (1965), професор. Учасник 2-ї світової війни. 1945–51 служив на крейсері «Молотов». Закінчив Севастопольську філію Миколаївського кораблебудівного ін­ституту, де й працював (1963–94 — приладобудівний ін­ститут, від 1994 — технічний університет): 1969–70 — декан загальнотехнічного факультету, 1970–74 — декан факультету технології приладобудува­н­ня та точної механіки, 1975–99 — ректор, водночас 1975–99 — завідувач кафедри технології машинобудува­н­ня та приладобудува­н­ня. Роз­вивав севастопольську наукову школу технологів-машинобудівників. Зробив значний внесок у формува­н­ня технічного університету та пере­творе­н­ня його на один із провід­них закладів вищої освіти України. Автор низки праць, зокрема й під­ручника «Технология машиностроения и технологические основы автоматизации» (К., 1982).