Боровик Олександр Миколайович

БОРОВИ́К Олександр Микола­йович (19. 04. 1995, с. Кононівка Драбівського, нині Золотоніського р-ну Черкаської обл. — 11. 09. 2025, Запорізька обл., похований 14. 09. 2025 у рідному селі) — військовик. Під­полковник (2025, посмертно). Герой України (2025, посмертно). Повний лицар ордена Бог­дана Хмельницького (2022, 2024, 2025), медаль «За оборону України» (2022). Дитячі та юнацькі роки минули у м. Борис­піль Київської обл., де на­вчався у загальноосвітній школі № 5. Закінчив Харківський університет Повітряних сил (2017). Від­тоді служив у 39-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. Був штурманом літака Су-27. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) здійснив понад 200 бо­йових вильотів. Завдавав удари по скупчен­ню окупантів і їхньої техніки, під­земних бункерах на території Донецької та Луганської областей, командних пунктах, укріпле­н­нях та піхоті в Курській та Бєлгородській областях (РФ). Брав участь в операціях зі звільне­н­ня Київської та Харківської областей. Прикривав українські наземні сили від повітряних атак, під­тримував штурмові під­роз­діли. Його мужні та професійні дії неодноразово змінювали пере­біг боїв, допомагаючи українським під­роз­ділам утримувати стратегічні позиції. Загинув під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня на запорізькому напрямку.