ЧО́РНИЙ Дмитро Віталі­йович (31. 08. 1990, с. Великий Жванчик Дунаєвецького, нині Камʼянець-Подільського р-ну Хмельницької обл. — 02. 09. 2025, с. Попів Яр Кр­аматорського р-ну Донецької обл., похований 06. 09. 2025 у Хмельницькому) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). На­вчався у Чернівецькому коледжі. Проживав разом із сімʼєю в Хмельницькому. Працював провід­ником пасажирських вагонів, згодом — на під­приємстві з виготовле­н­ня вікон. У лютому 2024 мобілізований до лав Збройних сил України. Служив сапером 49-ї окремої бригади роз­городже­н­ня Сил під­тримки. Оберігав життя по­братимів та цивільних від мін і вибухонебезпечних предметів. Улітку 2025 нарощував систему інженерних загороджень на пере­дньому краї оборони по­близу села Шахове Покровського р-ну Донецької обл. Зне­шкодив понад 200 вибухових при­строїв. Роз­міновував території та проробляв проходи в мін­них полях. 2 вересня 2025 потрапив у засідку ворожої ДРГ. У нерівному бою ліквідував частину окупантів і ціною свого життя дав змогу суміжній групі зайняти оборону.