Тхорик Юрій Олександрович
ТХО́РИК Юрій Олександрович (20. 11. 1929, м. Маріуполь Донецької обл. — 11. 11. 1996, Київ) — фахівець у галузі фізики напівпровідників і напівпровідникових приладів. Доктор фізико-математичних наук (1981), професор (1983). Державна премія УРСР (1983) та України (1995) в галузі науки і техніки. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1951). Працював 1951–58 у Київському вищому інженерно-авіаційному училищі; від 1961 — в Інституті фізики напівпровідників НАНУ (Київ): 1965–70 — вчений секретар, 1970–83 — заступник директора з наукової роботи, 1974–82 — завідувач лабораторії напівпровідникових гетеропереходів, 1983–91 — завідувач однойменного відділу, 1991–96 — головний науковий співробітник. Створив теорію релаксації власних механічних напружень у напівпровідникових гетеросистемах, започаткував нові уявлення щодо реакції між дислокаціями в нерівноважних гетеросистемах і приладах на їх основі, виявив і вивчив радіаційно-стимульовані релаксаційні явища в напівпровідникових приладних структурах.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Напівпровідникові діоди. 1963; Переходные процессы в импульсных полупроводниковых диодах. 1966; Технологія та параметри імпульсних напівпровідникових діодів. 1968; Пластическая деформация и дислокации несоответствия в гетероэпитаксиальных системах. 1983 (співавт.); Прогнозирование надежности полупроводниковых лавинных диодов. 1986 (співавт.); Структурная релаксация в полупроводниковых кристаллах и приборных структурах. 1994 (усі — Київ).
Завантажити статтю
