Репрев Олександр Васильович

РЕ́­ПРЕВ Олександр Васильович (14(26). 08. 1853, м. Суздаль, нині Владимирської обл., РФ — 21. 06. 1930, Харків) — патофізіолог, лікар-ендокринолог. Доктор медицини (1888), професор (1891). Закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі (1878). Працював лікарем. Від 1886 — у лабораторії загальної та екс­периментальної патології під керівництвом В. Пашутіна, від 1888 — приват-доцент, від 1890 — прозектор кафедри загальної патології Військово-медичної академії у Санкт-Петербурзі; від 1891 — екс­траординарний, від 1892 — ординарний професор кафедри загальної й екс­периментальної патології Томського університету (Росія); 1895–1918 та 1920–25 — завідувач кафедри загальної патології Харківського медичного ін­ституту; водночас викладав у Харківських жіночому медичному та ветеринарному ін­ститутах; 1918–20 — завідувач кафедри загальної патології та декан медичного факультету Кримського університету (Сімферополь); 1925–30 — завідувач науково-дослідної кафедри екс­периментальної патології при Головнауці УСРР та біо­логічного від­діле­н­ня Українського рентґенорадіологічного ін­ституту; водночас від 1926 — керівник від­ділу патології Українського ін­ституту наукової та практичної ветеринарії (усі — Харків). Зробив вагомий внесок у роз­виток ендокринології в Україні. Праці Р. сприяли ви­окремлен­ню патологічної фізіології в само­стійну галузь медицини. Досліджував обмін речовин під час вагітності, у хворих на сифіліс, чуму, онкологічні захворюва­н­ня, при голодуван­ні; фізіологію і патологію статевої системи, зокрема вплив на її функціонува­н­ня харчува­н­ня, прояви патологічної вагітності, стан організму жінки в післяпологовому періоді.