Ковальов Василь Якович
КОВАЛЬО́В Василь Якович (13. 06. 1932, с. Троїцьк Новосибір. обл., РФ — 10. 12. 2017, Сімферополь) — архітектор. Канд. архітектури (1979), професор (2006). Член-кореспондент Укр. академії архітектури (2005). Заслужений архітектор України (2003). Закін. Ленінгр. інститут живопису, скульптури і архітектури (нині С.-Петербург, 1959). Відтоді працював у інституті «Свердловоблпроект» (нині м. Єкатеринбург, РФ); 1964–74 — в інституті «Горьковцивілпроект» (нині м. Нижній Новгород, РФ); 1974–82 — в інституті «Південгіпрокомунбуд» (м. Сочі Краснодар. краю, РФ); 1982–83 — у Горьков. інж.-буд. інституті; 1984–2003 — в інституті «КримНДІпроект»; водночас від 1986 — у Нац. академії природоохорон. будівництва і архітектури (обидва — Сімферополь): 1986–91 — завідувач кафедри архітектури пром. і цивіл. споруд, 1991–2009 — завідувач кафедри архіт. проектування, від 2009 — професор кафедри містобудування. Основний напрям наукових досліджень — ландшафтна архітектура й архіт. планування курорт. примор. міст. Брав участь у проектуванні центрів міст Горький (2-а премія Держбуду СРСР, 1970) та Новоросійськ (Краснодар. край; 1-а премія Держбуду СРСР, 1975), монумента героям Волз. військ. флотилії (1977) та меморіалу «Горьковчани — фронту» (1980) у Горькому. Розробив «Прогнози розвитку курортного району Велика Ялта на 2000», проект детал. планування Пд. курорт. зони у Севастополі. Автор низки праць у фахових виданнях, зокрема «Проблемы реконструкции и перспективы развития города-курорта Евпатория» (2002) та «Комплексная научная основа устойчивого функционирования и развития курортных зон» (2005; обидві — у зб. наук. пр. «Строительство и техногенная безопасность», співавт.).