Ковальов Михайло Маркович
Визначення і загальна характеристика
КОВАЛЬО́В Михайло Маркович (08. 11. 1916, х. Дубовка, нині Ростов. обл., РФ — 14. 04. 1990, Київ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1960), професор (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1961). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1986). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Сталін. мед. інститут (нині Донецьк, 1948), де відтоді й працював: від 1952 — доцент кафедри факультет. хірургії; 1954–62 — ректор, 1961–62 — завідувач кафедри факультет. хірургії Чернів. мед. інституту; 1962–85 — зав., від 1985 — професор кафедри шпитал. хірургії Київ. мед. інституту; водночас 1971–72 — директор Київ. НДІ гематології та переливання крові. Наукові дослідження з проблем хірург. ендокринології, невідклад. хірургії органів черев. порожнини, виразк. хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Вивчав патогенез ендеміч. зобу в Україні, зокрема на Пн. Буковині. Розробив метод ощад. резекції щитоподіб. залози.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Клиника и хирургическое лечение узловых форм зоба. К., 1966; К истории развития хирургии в России и СССР. Тбилиси, 1967 (співавтор); Острый холецистит. К., 1975 (співавтор); Хирургическое лечение осложнений язвенной болезни. К., 1979 (співавтор); Комплексное лечение больных перитонитом. К., 1981; Хирургическая тактика при ущемленных наружных грыжах живота // Общая и неотлож. хирургия: Респ. межвед. сб. К., 1989. Вып. 19 (співавтор).