Ковальов Олексій Леонтійович

КОВАЛЬО́В Олексій Леонтійович (10. 05. 1925, с-ще Бурлин, нині смт Зх.-Казахстан. обл., Казахстан — 07. 09. 1997, Київ) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945, 1946). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. На фронті від 1942. Відзначився у боях побл. міст Магнушев у грудні 1944 і Костшин у березні 1945 (обидва — Польща) та під час штурму Берліна. Демобілізов. 1950. Відтоді проходив службу в Упр. пожеж. охорони. Закін. Львів. пожежно-тех. училище (1964). Від 1988 — підполковник запасу. На будівлі пожеж. частини у Солом’ян. р-ні Києва, де К. служив 1952–81 (пройшов шлях від рядового рятівника до заст. нач.), встановлено мемор. дошку.

Завантажити статтю