КОВАЛЬО́ВА Олександра Прокопівна (28. 02. 1948, с. Бондареве Старобіл. р-ну, нині Луган. обл. — 24. 09. 2024, Харків) — поетеса, пере­кладачка, літературо­знавець. Член НСПУ (1983). Кандидат філологічних наук (1980). Закін. Харків. університет (1971). Учителювала; від 1988 — доцент кафедри нім. філології Харків. пед. університету. Авторка праць з теорії пере­кладу та літ. творчості. Очолювала Харків. культурол. товариство «Спадщина» (1988–94). Дебютувала 1973 добіркою віршів у ж. «Прапор». Основна тематика творчості К. — істор. минуле України, перед­усім Слобожанщини, природа рідного краю. У її пере­кладі з нім. мови ви­йшли кн. «Знаки життя» (1996), «Лірика» (1998) П.-П. Віплінґера, «Листи Ромео» В. Заґорки (1998; усі — Харків), «Поміж літом і зимою» М. Шваба (Нюрнберґ, 1999). Уклала антології харків. і нюрнбер. поетів «Два міста» (2000), «Понад час і про­стір» (2006) та «Мости поезії» (2010; усі — Харків). Окремі твори К. пере­кладено нім., рос., білорус., молд., англ. мовами.