Ковалів Петро

КОВАЛІ́В Петро (26. 09(08. 10). 1896, Харків – 25. 07. 1976, м. Труане, Швейцарія) – громадський діяч, меценат. Початк. освіту здобув у С.-Петербурзі, потім закін. гімназію (1915) та військ. старшин. школу (1917) в Києві. Працював у Земському союзі м. Яготин (нині Київ. обл.), за часів Гетьманату – в МЗС у проф. Д. Дорошенка, за Директорії – аташе дипломат. місії УНР у Нідерландах (1919). Був делегатом 2-го Військ. з’їзду у Києві. Від 1919 – на еміграції у Швейцарії. Здобув ступ. д-ра хімії у Женев. університеті (1925). Працював у Женеві на ф-ці ліків, асист. університету, в н.-д. лабораторії. Відшукав і придбав книги, видані «Українською друкарнею» у Женеві. 1963 К. разом із дружиною Лесею стали кураторами-фундаторами Укр. б-ки ім. Т. Шевченка у Лондоні, 1967 заснували Наук.-літ. фонд ім. Л. і П. Ковалевих, на рахунок якого поклали 50 тис. швейцар. франків (відсотки йдуть на щорічні премії укр. авторам істор. та літ. творів). Також допомагав голодуючим і родичам жертв голодомору 1932–33 в УСРР, українцям, які під час 2-ї світової війни виїхали на Захід.

В. П. Мацько, Л. Пекарська

завантажити статтю