КОВА́ЛЬ Анатолій Ілліч (16. 07. 1921, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. — 16. 12. 1974, Київ) — прозаїк, пере­кладач. Член СПУ (1957). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Київський університет (1950). Працював 1951–54 у Держлітвидаві України (Київ): зав. редакції, заст. гол. ред. Дебютував 1943. Автор романів «Любов кличе» (1956), «Дипломанти» (1966), повісті «Хрещений кровʼю батьків» (1960), зб. «Любов кличе: Роман, повість, оповіда­н­ня» (1963; усі — Київ). Писав про взаємини батьків і дітей, добро та зло, коха­н­ня й зраду, буден­ність і мрії. Пере­клав українською мовою окремі твори рос., білорус., болгар., польс. письмен­ників.