Коваль Вадим Борисович
КОВА́ЛЬ Вадим Борисович (15. 09. 1934, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1979). Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Київський університет (1957). Працював 1957–58 у Соснов. геол.-розв. експедиції (м. Іркутськ, РФ), 1958–60 — на держ. підприємстві «Кіровгеологія» (Київ). 1960–69 — в Інституті геол. наук АН УРСР; 1969–96 — в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ: 1980–88 — завідувач відділу геохімії рудоутворення, 1988–96 — заступник директора з наукової роботи та водночас зав. відділ. металогенії; від 1996 — в Інституті геохімії навколиш. середовища НАНУ та Міністерства з надзвичай. ситуацій України (усі — Київ): 1996–2003 — заступник директора, 2003–10 — завідувач відділу геохімії урану та супут. елементів, від 2010 — гол. н. с. Осн. наук. інтереси стосуються експерим. та геол. вивчення формування родовищ урану, золота, заліза, створення генет. моделей формування родовищ, металогеніч. досліджень.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геохимическая модель накопления урана в щелочно-карбонатных метасоматитах докембрия. 1980; Физико-химические основы теории метаморфогенного рудообразования. 1985 (співавтор); Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. 1995 (співавтор); Ванадий в породах и рудах Украины. 2009 (співавтор); усі — Київ.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
