Коваль Вадим Сергійович
КОВА́ЛЬ Вадим Сергійович (08. 04. 1931, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1995). Президент Спілки цивіл. інж. України (1995). Премія РМ СРСР (1976), Державна премія СРСР (1985). Державні нагороди СРСР. Член НСАУ (1981). Закін. Київ. автомоб.-дорож. інститут (1955). Відтоді працював у дорож.-буд. упр. № 5 «Донбасканалбуду» (м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.); від 1957 — в інституті «Київпроект»: 1975–91 — директор, від 1991 — радник голови правління. Брав участь у проектуванні Наддніпрян. і Столич. шосе, Повітрофлот., Карачаїв., Брест-Литов. (нині Перемоги) шляхопроводів, мостів на Русанів. масиві, через Венеціан. протоку в Гідропарку, підзем. пішохід. переходів (перший на ниніш. Європ. площі), Дніпров. набережної (усі — 1960–70-і рр.), житл. масивів Оболонь (1960-і рр.), Троєщина (1981), Харківський (поч. 1980-х рр.), першої у СРСР лінії швидкіс. трамвая довж. 9,2 км (1969–78), НДІ наук.-тех. інформації на вул. Горького, № 180 (1964–71), Київ. філії Центр. музею В. Леніна на вул. Хрещатик, № 2 (нині Палац мистецтв «Укр. дім»; 1978–82), площі Жовтн. революції (нині Майдан Незалежності; 1968–84), арки Дружби народів (1982), генплану Києва на 1985–2005.
С. В. Коваль