Коваль Іван Володимирович
КОВА́ЛЬ Іван Володимирович (18. 01. 1953, с. Яструбинці Іллінец. р-ну Вінн. обл. — 28. 05. 1990, с. Задвір’я Буського р-ну Львів. обл.) — прозаїк. Член СПУ (1991, посмертно). Закін. Львів. технікум мех. обробки деревини (1976). Працював у Стрижав. колонії (Вінн. р-н Вінн. обл.), де перебував засуджений С. Параджанов (К. передавав адресатам листи кінорежисера). 1978–86 — в об’єдн. «Львівдерево»; 1987–88 учителював у Задвір’ї, де заснував і очолював осередок НРУ. Закін. заочно філол. факультет Львів. університету (1988). У 1990 — голова Задвір. сільс. ради. Загинув в автомоб. аварії. Автор зб. повістей та оповідань «Цвіт пахне медом» (К., 1988), присвяч. темам села, праці, шкільництва та життя молоді.
Рекомендована література
- Легкий З. Іванова душа // Дзвін. 1993. № 1;
- Рябий М. Горіховий мільйонер // Там само. 1995. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
