Коваль Іван Дмитрович
КОВА́ЛЬ Іван Дмитрович (09. 02. 1946, с. Кирнасівка Тульчинського р-ну Вінницької обл. — 05. 02. 2000, там само) — живописець. Мистецтву навчався самотужки. Хворів на поліомієліт. У наївному стилі створював жанрові картини, відображаючи український народний побут, звичаї, обряди, розваги; еволюціонував від лаконічного образу до складних багатофігурних композицій. Про його творчість 1987 знято фільм; Ф. Панчук написав повість «Творчість між життям і смертю» // «Вінницький край», 2007, № 2. У рідному селі 1999 відкрито картинну галерею К. У місті м. Ладижин Вінницької області його іменем названо вулицю. Окремі роботи зберігаються у Музеї народного архітектури та побуту України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Каченя», «Гнала гуси на воду», «Проводи», «Святить батюшка паски», «На Івана Купала», «Подільське весілля», «Освячення хати», «Біля криниці», «Старий млин», «Толока», «Біля хати», «На кладці», «Жінка тіпає прядиво на бательниці», «Смикають прядиво», «Ткаля снує основу», «Ткаля за верстатом», «Вибілювання полотна» (усі — 1985–2000), «На Андрія», «На весіллі», «Різдво» (усі — 1994).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 