Козак Семен Антонович
КОЗА́К Семен Антонович (10(23). 05. 1902, с. Іскорость, нині у межах м. Коростень Житомир. обл. — 24. 12. 1953, м. Южно-Сахалінськ Сахалін. обл., РФ, похов. у Москві) — військовик. Генерал-лейтенант (1945). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945). Нар. Герой Югославії (1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1924. Закін. військ. артилер. школу (1928), курси вдосконалення команд. складу (1933), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1938), де відтоді й викладав. 1941 — у центр. апараті Нар. комісаріату оборони СРСР; від жовтня 1942 — командир стрілец. дивізії та корпусу, заст. начштабу 64-ї (7-ї гвард.) армії, командир 73-ї гвард. стрілец. дивізії, від січня 1945 — командир 21-го гвард. стрілец. корпусу, що воювали на Сталінгр., Степ., Воронез., 2-му і 3-му Укр. фронтах. Війська під його командуванням відзначилися у ході контрнаступу в р-ні Сталінграда (нині м. Волгоград, РФ), під час форсування Дніпра та Дунаю; брали участь у визволенні Правобереж. України, боях на тер. Румунії, Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії. Після війни — командир стрілец. корпусу, командувач армії, від 1950 — пом. командувача Далекосх. військ. округу. На батьківщині встановлено погруддя К., його ім’ям названо вулиці у Волгограді та Коростені.
Рекомендована література
- Золотые звезды Полесья: Очерки о Героях Советского Союза. К., 1985.