Козак Сергій Борисович
КОЗА́К Сергій Борисович (21. 09. 1961, м. Костопіль Рівнен. обл.) — літературознавець, публіцист. Член НСПУ (2000). Доктор філософії УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 2003). Літ. премії ім. І. Багряного (2010), ім. Д. Нитченка (2011). Закін. факультет журналістики Київ. університету (1987), навч. на факультеті славістики Мічиґан. університету (м. Енн-Абе, США, 1991–93). Від 1987 — у ред. г. «Літературна Україна» (Київ, з перервою): спецкор, 1991–2000 — власкор у США, від 2010 — гол. ред. 1991–2000 — у ред. г. «Українські вісті» (м. Детройт, шт. Мічиґан, США): від 1994 — гол. ред. Автор публіцист. кн. «Омріяний дзвін» (1995), «Скресання криги» (1996; обидві — Детройт), «З усіх чужин» (Торонто, 1997), «Колядки над Ізаром» (Детройт, 2000), краєзнав. путівника «Монастирі Рівненщини» (К., 2001), наук. розвідок «Гортаючи пожовклі сторінки» (Мюнхен, 2002) та «Волинська літературна еміграція» (К., 2007). Упорядник кн. спогадів про Т. Осьмачку «Живий Осьмачка» (Детройт, 1998), публіцистики В. Гришка «Карби часу» (2009, т. 2) і М. Воскобійника «Україна–ХХ: національна ідея і чин» (2011), бібліогр. покажчика «“Українські вісті” в Європі й Америці (1945–2000)» (у 2-х т., 2010; усі — Київ).