КОЗАРИЩУ́К Василь (псевд. і крипт.: Василь Жуцький, Василь М., Василь, В. М. К.; 14. 02. 1858, с. Нова Жучка, нині в межах Чернівців — 19. 05. 1922, с. Чорнівка, нині в межах Чернівців) — етно­граф, письмен­ник. Закін. Чернів. гімназію (1879), богослов. факультет Чернів. університету (1884). Висвяч. на священика. Був парохом у с. Конятин (нині Путил. р-ну Чернів. обл.). Редагував часописи «Буковинськи вѣдомости» (1895–1909) та «Наука» (1901–03). Брав активну участь у діяльності москвофіл. організацій на Буковині. Засн. читальню в с. Путилів (нині смт Путила Чернів. обл.). Літ. діяльність роз­почав 1875. Дебютував 1881 віршем «Любов і ружа» в «Буковинському руському місяцеслові». Зібрав матеріали про похорон­ні звичаї гуцулів, їхні вірува­н­ня, фольклор. Автор пр. «Життя гуцула в його вірува­н­нях і забобонах», «Про різдвяні свята і святкові дні в гуцулів», «З Буковинських карпатських гір», сатир. поеми «Юродиві рицарі», оповідань «Хитрий Андрейко», «Про одного Мошка правди трошки», «Шестинеділька», «Смерть і холера», «Образки народної нації гуцулів», «Буковинські руські промовки», зб. казок та пере­казів «Моя гостина у Хмарника».