Козацьке

КОЗА́ЦЬКЕ – село Звенигородського району Черкаської області. Знаходиться на р. Чичиркоза (притока Шполки, бас. Південного Бугу), за 83 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 15 км від залізнич. ст. Богачове. Пл. 6,27 км². Насел. 1853 особи (2001), переважно українці. Побл. К. досліджено поселення трипіл. культури. Село відоме від поч. 18 ст. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. К. належало Г. Потьомкіну, після його смерті дісталося у спадок В. Енгельгард-Голициній (племінниця Г. Потьомкіна, рідна сестра О. Енгельгард-Браницької). 1797 тут закладено за проектом польс. арх. Новохацького парк (нині пам’ятка садово-парк. мистецтва заг.-держ. значення Козацький парк). Донині збереглися садиба Голициних з двор. будинком і будинком управляючого. 1797–1801 рос. байкар І. Крилов навчав у К. дітей Голициних. У маєтку діяв домаш. театр. Тут І. Крилов написав свої драм. твори «Подщипа» і «Пирог». 1829 князь О. Голицин продав К. з селами Княжа і Топильня таєм. раднику І. Фундуклею. Згодом козац. маєток перейшов у власність онуки Голицина, княгині Т. Куракіної. 1898 у селі відкрито 2-класну школу. В 1910-х рр. працювали винокур. завод, 31 вітр. млин, 4 кузні. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Її на теренах Звенигородщини тривалий час утримував звенигород. кіш Вільного козацтва. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 1932–54 — у складі Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 405 жит., з них 189 загинуло. 1794 мешкало 1795, 1829 — 2271, 1872 — 4424, 1900 — 4451, 1927 — 6 тис., у 1960-х рр. — бл. 3,6 тис., 2010 — 1489 осіб. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок, держ. навч. заклад Звенигород. центру підготовки і перепідготовки робітн. кадрів; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Діє церква св. великомучениці Варвари. Встановлено пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — зоолог, палеонтолог, палеогеограф, археолог, академік АН УРСР І. Підоплічко, міколог, фітопатолог, чл.-кор. АН УРСР М. Підоплічко, міколог О. Підоплічко; скульптор О. Мацюк, живописець, графік М. Погрібняк, графік В. Стеценко; актриса, засл. арт. УРСР С. Коваль. К. і його жит. зображені на низці картин Ф. Красицького, серед яких — «Дорога в село Козацьке», «Якби ви не панич» (обидві — 1899), «Гість із Запоріжжя» (1901, варіант 1916).