КУ́ЗІВ Ілля Степанович (25. 07. 1874, с. Денисів, нині Козівського ра­йону Тернопільської обл. — 14. 10. 1916, м. Норт­гемптон, штату Пенсильванія, США) — греко-католицький священик, пере­кладач, фольклорист. Брат М. Кузіва. Закінчив теологічний факультет Львівського університету. 1900 митрополитом Андре­єм Шептицьким рукопоклад. у сан священика. Викладав у Львівській духовній семінарії, був секретарем товариства «Міщанська читальня “Просвіти”», секретарем правлі­н­ня Руської бурси в м. Бережани (нині Тернопільської обл.). Під впливом І. Франка збирав фольклорні матеріали. Автор книги «Короткій по­глядъ на исторію Читальнѣ рускои духовнои семинаріи у Львовѣ» (Л., 1900), пере­кладів творів словенських пись­мен­ників Ф. Мешка (оповідан­ня «Драма на селі», 1900; Коломия, 1903; «Сїльский образок», Львів; «Повѣрка пôсля народных оповѣ­дань»), Я.-Е. Крека (оповіда­н­ня «Боже благословеніє»), Й. Стритаря (повість «Ивась “Бу­де”»; усі — 1900), Й. Вошняка (оповіда­н­ня «Блажен­ніи миро­творцы», 1905; усі — Коломия). Від 1901 — у США, де служив у парафіях штату Пенсильванія.